Поважний вік для творчості не перепона

Завіяло-захурделило надворі. Та все ж таки зима – найбагатша на свята пора року, скажімо, різдвяно-новорічний цикл триває не один тиждень, об’єднуючи язичницькі й християнські вірування. Особливо шанували в народі Різдво, а молодь вабили ще й вечорниці та досвітки.

Валентина Гаврилівна Лисенко уточнює, що вечорниці тривали до півночі, а досвітки – аж до третіх півнів, пам’ятає десятки народних пісень, приказок і приповідок, які супроводжують святкові дійства, бо й створювалися їх учасниками та передавалися із покоління в покоління. Аби зберегти красу і мудрість слова, його глибокий сакральний зміст, колектив народного фольклорного ансамблю «Вербиченька» Власівського сільського клубу не тільки збагачує перлинами прадавньої творчості свій активний репертуар, а й пропагує його серед односельців.

– Традиційно колядуємо-щедруємо у своїй Власівці та сусідньому Сезенкові, – розповідає Валентина Гаврилівна, яка, по суті, створила цей колектив ще в далекому 1959 році, коли була призначена на посаду завідуючої новозведеного сільського клубу. – Тоді до фольклорного ансамблю входили Антоніна Федорівна Василяка, Галина Миколаївна Гапон, Любов Петрівна Безугла, Тетяна Петрівна Чуйко, солістки Дар’я Іванівна Кириченко, Ніна Петрівна Коваленко… А назвати наш ансамбль «Вербиченькою» запропонувала Лідія Марківна Коваленко.

Продовження – в номері.

Коментувати