Дитина має право

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавстві основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України (далі – СК України), Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).

Права дитини закріплені в таких міжнародно-правових  документах, як Декларація прав дитини 1959 р. та Конвенція про права дитини 1989 р. Основними принципами, які закріплені в цих документах є :

  1. Всі діти, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного чи соціального походження, статусу власності, народження, мають права, що містяться в Декларації прав дитини 1959 р. та Конвенції про права дитини 1989 р.:«Ми – діти світу. Хто б не був нашими батьками, де б ми не жили, у що б не вірили, ставтеся до нас як до рівних».
  2. Дитина повинна перебувати під особливим захистом, їй повинні бути надані всі можливості та умови для фізичного, психічного та соціального розвитку: “Захищайте нас, щоб ми могли рости гідно і вільно ”.
  3. Діти, що мають фізичні недоліки, розумову відсталість, соціальні негаразди, повинні отримати особливу увагу, навчання, лікування:“ Якщо в нас є проблеми у фізичному чи розумовому плані – ще більше турбуйтеся про нас та враховуйте наші споживи ”.
  4. Діти повинні розвиватися і виховуватися в сім’ї. Суспільство та уряд повинні забезпечити дітей, які не мають батьків, всіма необхідними умовами та підтримкою:“ Дайте нам жити в сім’ї. Якщо сім’я не може про нас турбуватися, візьміть нас до себе ”.
  5. У дитини є право на безоплатну обов’язкову освіту. Дитина також повинна мати можливість відпочивати:“ Вчіть нас добре, щоб ми були щасливими і могли прожити життя ”.
  6. Діти завжди мають бути першими серед тих, кому потрібно надати допомогу та підтримку:“ Нехай у важкі часи ми будемо перші, кому ви надаватимете допомогу. Майбутнє світу залежить від нас ”.
  7. Дитина повинна мати право на ім’я і громадянство. « Нехай у нас буде своє ім’я і земля, що ми можемо назвати своєї».
  8. Дитина повинна бути захищена від всіх проявів жорстокості та експлуатації. Використання дитячої праці забороняється:“ Захистіть нас від жорстокості та від тих, хто може з нами погано поводитися. ”
  9. Дитина повинна бути захищена від всіх видів дискримінації та виховуватись у дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між людьми, загального братерства:“ Виховуйте нас в умовах терпимості, любові та свободи. Коли ми виростемо, то також будемо пропагувати мир та розуміння поміж людьми ”.

Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім’ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім’ї. Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання і т.п. (ст. 171 СК України).

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: 4-18-83

Коментувати