ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БІЖЕНЦІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ЗАХИСТУ

Згідно з положеннями Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженцем може бути визнана особа, яка не є громадянином України і яка внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видається строком на п’ять років.

Особа, яку визнано біженцем, та особа, яка потребує додаткового захисту, які досягли шістнадцятирічного віку, мають право отримати проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому законодавством України.

Статус біженця та додатковий захист втрачається у разі, якщо особа:

  • добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);
  • набула громадянства України або добровільно набула громадянства, яке мала раніше, або набула громадянства іншої держави і користується її захистом;
  • добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;
  • будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує;
  • отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

Для багатьох країн, у тому числі й для України, стає дедалі актуальнішою проблема біженців.

Все частіше люди, які втекли від порушень прав людини в себе на Батьківщині, зустрічаються з новою загрозою своїй безпеці уже в тих державах, де вони знайшли притулок, з боку населення країни, що їх прийняла.

Права та обов’язки біженців в Україні визначені Конституцією України, Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно зі ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має право на:

  • тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу у порядку, встановленому законодавством України;
  • проживання у родичів, у готелі, піднайом житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
  • правову допомогу.
  • конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права на:

  • пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
  • працю;
  • підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
  • охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;
  • відпочинок;
  • освіту;
  • свободу світогляду і віросповідання;
  • направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
  • володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
  • оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
  • звернення з приводу захисту своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • безоплатну правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13  Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов’язана:

  • Подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
  • Виїхати до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  • Проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  • З’являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк;
  • Повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає.

Отже, права та обов’язки біженців у законодавстві України закріплені належним чином згідно до міжнародно-правових стандартів, а основна проблема у сучасній Україні — у дотриманні законодавства про права біженців. Нерідко ця категорія фізичних осіб зустрічається з труднощами у зв’язку з реєстрацією за місцем проживання, одержання постійного або тимчасового житла, працевлаштування на новому місці проживання. Є труднощі з медичним обслуговуванням і пенсійним забезпеченням. Тому подальше вдосконалення чинного законодавства має бути спрямоване не тільки на конкретизацію окремих положень в законодавстві, але на посилення гарантій статусу біженців.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: 4-18-83

 

Коментувати